Досвід роботи ГІСМАОВК представлено міжнародній спільноті

Присутні ділилися досвідом в області миробудування в Європі, Західних Балканах, Південному Кавказі, Центральній Азії та обговорювали те, як реагувати на COVID-19, і як він впливає на розбудову мирного та інклюзивного суспільства. Є сподівання, що експертні напрацювання заходу допоможуть сформулювати відповідні рекомендації для впровадження на регіональному, національному та місцевому рівнях, які згодом увійдуть до відповідних стратегічних політик та програм їх реалізації.

Як звісно, резолюції про миробудуваннята підтримку миру, прийняті в квітні 2016 року Радою Безпеки і Генеральноії Ассамблееії Організації Об'єднаних Націій (ООН) (S /RES /2282; A /RES/ 70/262), ознаменували фундаментальні зрушення в розумінні ООН миробудівництва, як критично важливого елемента в запобіганні виникнення, ескалації, продовження і повторення конфліктів.

Відповідь на складні проблеми сучасного світу, такі як COVID-19, — це великий виклик в області миросбудування та розвитку, з яким стикається населення спільнот. Вони часто першими реагують і відчувають безпосереднє впливнаслідків кризи в соціальній, економічній, політичній сферах, а також в сфері безпеки.

Коли люди та інститути в постраждалих спільнотах керують миром на місцевому рівні, цей процес зазвичай називають місцевим миробудівництвом. На місцевому рівні наслідки криз найбільш помітні та керовані. Під час кризи місцеві миротворці та лідери спільнот відчувають безпосереднє його вплив. Завдяки прямому доступу до місцевих умов і розумінню місцевого контексту вони в стані найкраще реагувати і адаптувати свої підходи до середовища, яке дуже швидко змінюється та з’являється в результаті кризи. Існуюча інфраструктура в підтримку миру (I4P) на місцевому, національному та регіональному рівнях повинна бути спрямована на підтримку превентивних і відповідних дій.